У жовтій сукні осінь після зливи
Танцює з вітром в парі вальс-бостон
Під тихе перешіптування крон
І крик ворон із зораної ниви.
Над нею хмари білими медами
Густіють, як передранкові сни
Із кадрами, де ще нема війни,
А людські душі – молитовні храми.
Гуляє осінь, топче листя клена –
Мале й велике, в місті і в селі.
Сумне «курли» кидають журавлі
Десь там у синім небі Карфагена.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615074
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.10.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)