Вже сипле липа цвіт, вже Латориця води
Несе у світ густих, надихавшись, медів.
Бринить веселий джміль на промені між глоду,
Змахнувши пил крильми із сонячних плодів.
І сон мені наснивсь: як та весна до літа
І ти прийшов, і все змінилося довкруж.
Буяло і цвіло тобою все зігріте,
А ти, як теплий дощ стояв посеред руж.
2012р.
фото з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615080
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2015
автор: isabel