Життя моє в миттях-як я біля тебе.
Коли перед нами одне на двох небо.
Тоді крила я маю і ангел мій спить.
Він постарався…хоч щастя лиш мить!
Моє серце радіє-уже не щемить.
Душа від розпуки уже не кричить.
Вертаються мрії із забуття
Хоч миті так мало-спасає життя!
А більш і не можна…бо більше-то гріх!
Не маємо разом з тобою доріг.
І знову чекаю хвилину я ту
Коли твою стежку знов перетну.
Мене воскресаєш на довгі часи.
Як з весняним теплом оживають ліси.
Вибухне зеленню-потім умре…
Як вітер осінній листя зірве!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2015
автор: nikola148