Любисток стелиться до ніг,
Верба спустила в річку вії
На світі безліч є доріг
Йдуть по ним надії й мрії
Несуть з собою в світ сопілку,
Що музику чарівну грає
Червоної калини гілку
В народній пісні прославляє.
Вночі, на ранньому морозі,
Калини листя кучеряві
В снігу схилились при дорозі
На білім - ягоди криваві.
Збира сопілка ягоди в пісні
Що нижуться намистом у слова
Які яскраві ті рядки й рясні,
Мого народу правдонька жива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2015
автор: Тетяна Акименко