Усією душею змін ми хотіли
Так вже хотіли і гомоніли
Всюди ходили і верещали
Та ніби й праві, та не з того почали
Почали не з себе, а з інших людей
Ніхто так не робить окрім свиней
Ми ж усі такі горді, на інших лихі
А як глянеш насправді ми просто дурні
І хоч полетить в мене тонна каміння
І поплачусь за свої віршовані вміння
Буде у мене лиш думка ота,
Котра спати мені заважа
Отож я вважаю , що ми отакі
Хоч ніби розумні, але дурні
Наївні, веслелі,́́́́ співаєм пісні
Коли у нас всі руки в крові
Адже ми владу самі обирали
За сотню, за гречку країну продали
Тепер ми бідкуємось- вони крадії
Кажемо ми крізь сльози гіркі
О тож як ми б вибирали
Не тих хто біля управи над нами
То може і всі , майже всі
Були би здорові й живі
І поміж себе ми сварились
За гроші, не за правду вони бились
Нашими руками
А ми помирали...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615207
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.10.2015
автор: vadrama