З сумом шукаючи небо

Впала  раптово  темінь,
Зорі  покинули  ніч,
З  сумом  шукаючи  небо  ,
В  собі  знаходжу  біль

Тихий  й  зовсім  нікчемний
Поїдом  їсть  нутро,
М’яко  печаллю  стелить
Й  смутком  вкриває  знов

Моє  зболіле  серце
Змерзле  вже  стільки  літ,
В  холоді  свому  вперте,
Хто  б  не  лишав  там  слід

Скільки  б  не  тратив  часу,
В  спробі  пустих  зусиль,
Серце  моє,  не  камінь,
Досі  чомусь  мовчить

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615321
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2015
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ