Шалена ніч зриває з неба місяць,
Кидає тіні по сивим степам,
І линуть в далечінь наші мрії,
І кожна з них вертається богам.
Зелений ліс у тиші і чеканні
Сумує знов за піснею вітрів,
Дівча же босе жде кохання,
І лиш вінок не дочекається снігів.
Рум’яним сонцем ранок прокида,
Будить усі закохані надії,
Боги ж творитимуть нові дива,
І дівчинка знайде свої мрії.
29.04.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2015
автор: Настена