Знов в тюрмах месники й герої.
І що з того, що інший князь.
Не видно зміни на постої…
Бо в суддях вся колишня мразь.
Ті самі с.ки – прокурори,
Ті самі свол.чі – менти.
Навколо взятки і побори
У кріслах тіж самі ж.ди…
І знову вибори на дворі…
До влади сунуть шахраї.
Як завше виплодки в фаворі
Ті, що при грошах, - гулаї.
Лежить на серці важкий камінь,
А кров нуртує і кипить.
Вкраїну нищить клятий каїн,
А Україна спить і спить.
Це як же так її зганьбити?
Ще й досі… де ви козаки?
Так можна й Бога прогнівити
І похоронять чужаки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615478
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.10.2015
автор: Дід Миколай