Торкнувся місяць крони ясенів
Постукав в шибку,заглянув в віконце.
Мою любов забути ти зумів
Ну а її прийняв неначе сонце.
Наші серця розколені навпіл
Мов два птахи,що зранені до болю.
Кохання позабути ти зумів
Моя любов приречена журбою.
Та я піду у ту далеку даль
В пустелю,де нема тривоги.
Залишу в ній свою журбу й печаль
Лиш спогади візьму в свої дороги.
Ти не торкайся більше моїх снів
Наша любов у моїм серці тліє.
Торкає місяць крони ясенів
Її любов нехай тебе зігріє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2015
автор: Леся Утриско