Визрівало наче зернятко,
у землі, политій дощиком.
І засіялось у серденько,
вглиб корінням проростаючи.
І повільно, по хвилиночці,
набиралось сили-силоньки.
Потихеньку, по краплиночці,
інше все геть витісняючи.
Зігрівалось поцілунками,
наче яснооким сонечком.
І вважало подарунками,
сміх та радість, що плодилися.
Без уваги зупинялося,
прив'ядало без підживлення.
І немов дитя боялося,
серед люду загубитися.
Як пташина підіймалося
вище неба світло-синього.
І щоразу дивувалося,
як воно могло з'явитися?
І струмочком пробивалося
між камінчики буденності.
І всім щиро зізнавалося:
За життя, я буду битися!!!
© Юлія Сніжна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2015
автор: Юлія Сніжна