Моя душа маленьким їжачком
Згорнулася в клубочок і чекає...
Листок осінній жовтим літачком
Мрійливо поміж хмарами кружляє...
Той їжачок ліг спати до весни -
М`яке кубельце намостив із листя,
Вже кольорові, гарні бачить сни,
А в них весна і сонце золотисте...
Мені тепер і коле, і пече,
І тисячі голок впились у тіло,
І час тепер повільно так тече,
Як мед загусклий скапує несміло...
Й не осінь винна в цьому, навпаки
Душі сказала: "Спати не дозволю!"
Й цей вірш крізь їжакові колючки
Якось прорвавсь, протиснувся на волю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615674
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2015
автор: Анатолій В.