[i][color="#0c8d99"]Вже перший сніг такий нежданний
Упав сьогодні на поріг,
Закрив осінні гноєм рани,
Пухнастим котиком приліг...
Та щось всерЕдині заворушилось
Білявим, легким, чепурним
То моє щастя попросилось
На волю й стелиться килим...
У світлу путь неслися мрії
І я за ними не встигав,
Вогнями заливався іній
Від сяйва кришталю забав...
Томились іскри на очах,
А дощ змивав усі бажання ;
Погоди примхи наче крах,
Як перше нетривке кохання...[/color][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615713
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2015
автор: Мандрівник