Не говори печальными глазами
о том, что словом высказать нельзя.
Так возникала нежность между нами.
Так возникает в тишине гроза.
Ты властелин был над моими снами,
плениться я тогда ещё могла...
Какая радуга была над нами!
Какая пропасть ныне пролегла!
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ :
Не говори печальними очима
те, що бояться вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.
Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола...
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615799
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 24.10.2015
автор: Віктор Чернявський