Сказав мені колись в дитинстві тато
Багато мудрих і пророчих слів,
Я не зумів усіх запам'ятати,
І зрозуміти також не зумів.
Але життя дає свої уроки,
Навчає добре, хоч сім шкур дере,
За ту науку, за знання високі.
І тут згаладось татове старе,
Оті слова: " Запам'ятай, дитино,
Не погорди окрайцем бідняка,
А як багач простягне руку, сину,
Подай йому з останнього шматка".
Я пів життя прожив, щоби збагнути,
Весь зміст в отих закладений словах,
Та раптом зупинився на розпутті-
Бо зрозумівши, серце стиснув страх,
Що так насправді є у цьому світі,
Не хлібом бідняка душа жива,
Ну а багач, щоб більше збагатіти,
Останній шмат у нього відрива.
25/10/2015
Н.Хаммоуда
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615926
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.10.2015
автор: Наталя Хаммоуда