Присвячується першій усвідомленій посмішці сина

Моє  щастя  беззубе,
Моє  світло,  що  з  сонця,
Моє  рідне,  потішне,  моє  неземне,
Міцно  пальчик  тримаєш  в  маленькій  долоньці,
І  щодня,  і  щомиті  дивуєш  мене.

Наш  маленький  синочку,
Наша  втіхо  й  розрадо,
Сміх  твій  зітре  всі  гострі  будденства  кути.
Хочу  мить  цю  у  серці  я  закарбувати,
Щоб  безмежність  любові  в  турботу  вплести.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615953
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2015
автор: Серафима Пант