Відчуваєш? Часопростір йде крізь нас:
Ми з тобою ніби в вічності застигли.
Випав з обрію подій порожній клас
І довкола всі кудись поспішно зникли...
Чуєш? Музика наповнює серця:
Розливаючись, бринить в чутливих вухах
Від початку і до самого кінця,
Оживаючи у наших вільних рухах...
Бачиш? Сонечко осяює нам шлях
Помаранчевим промінням крізь волосся,
Відбиваючись у стомлених очах;
Ще хвилина, й ми спокусі піддамося...
Знаєш? Серце наче полум’ям горить
Й калатає так, що це не приховати!
Я щаслива в цю чарівну дивну мить
Із тобою разом в казку поринати...
• 26.10.2015 •
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2015
автор: Єва Романенко