А я запалю свічку,
Щоб темряви позбутись.
І світло, наче річка,
Дасть змоги не забутись.
Щось боязко і сумно
Так стало наодинці.
І навкруги безшумно
Лиш очі у сніжинці.
Та світло є не вічне,
Віск догорить вже скоро.
І темрява північна
Затьмарить все довкола.
Мені так стане лячно,
Я в пам'яті забудусь.
Та ранок прийде вдячний
І я від сну пробуджусь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616259
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 26.10.2015
автор: Olesia Bellamy