Мої бабуся й мама по собі
На згадку, для нащадків, полишили вишиванки:
Квітки на рушниках, по білому - червоні й голубі,
Змережані й уквітчані фіранки.
Болгарським хрестиком малюнки і слова
На полотняних скатертинах,
А ще ж і більші є дива,
То мамою гаптовані картини.
І задивилися онуки
Вчаровані: Картини - як живі,
Бо в них і радість, і печаль, і муки
Моєї мами, і її невтомні руки,
І щедре серце, і тепло її душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2015
автор: євген