Я в душу назбирала свої вірші,
А хтось промовив, що вони найгірші.
А як їх так носила, як розп'яття,
Та тихо повкидала їх в багаття.
О, мій найкращий вірш ще на свободі!..
Тихенько рвала ті, що у комоді...
Писатиму найкращі, хай читають!
Облізлі миші той комод лишають.
І руки зігрівали Янголята,
Спаливши ненарочком і крилята.
І бігли миші у комод, де зерно...
Колись гадавши :пишу так майстерно.
А що мені лишилося робити?
Від попелу долівоньку помити.
Гадала,що вірші такі писала!..
Я графоманка, що золу здувала...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2015
автор: Відочка Вансель