Я стою на зустрічній, плачу,
В грудях серце, ще тепле, б’ється.
Що для мене життя? що значить?
Я сміюсь з нього, й ще хтось сміється.
Все одно куди – вправо чи вліво,
Крок ступлю я на зустріч смерті.
Мені байдуже – гірше боліло,
А тепер тільки вихід – вмерти.
Я піду. Я нічого не втрачу,
Лиш мене тепер більш не буде…
А сама все стою і плачу,
Й поряд мене стоять
такі ж люди.
© Жанна Білавич, 14.12.2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616302
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.10.2015
автор: Жанна Білавич