Люди, чудові жахливі створіння,
Кожен випадок, по своєму клінічний,
Егоїзм, підступність, суцільна брехня,
Ще й презирство і сміх істеричний...
Фігня. Пусті оболонки, макети, шаблони,
Пустодзвони, ніщо в ніяк, просто нічого,
Створені потворним суспільством клони,
Не здатні на логічне і повні псевдосвятого.
Що ви таке? Що в вас особливого такого?
Невже я така ж темна потвора як всі ви?
Представник цього тупого покоління нового,
Яких можна купити, і де завгодно знайти?
І цих тварин ще можна вважати людьми?
І це все на що здатне людство і самі ми?
Да ну його нафіг, да пішло воно все в***ду,
Зупиняйте цю грьобану землю, я тут зійду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616303
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.10.2015
автор: Rocusan