закрийтесь вікна не дивіться зорі
як болем розсікатиму повітря
в колисці річки
вітер репетує
чи
ремствує
по втраченій палітрі
минулась осінь
згубленим звірятком
від пригортання спогад той же порох
вербове сновидіння не зламавши
за кроком стрілок часу йду наосліп
бо покохалось...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616487
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2015
автор: Принц Флорізель