Слова, що залишились несказа́нні
Із пам'яті не зникнуть все ніяк,
Ти не змогла сказати при прощанні:
" Не хочу, щоб закінчилось все так! "...
Тоді, востаннє, мовчки ти стояла,
Чекала все, що скаже він: " Це жарт ",
Що ваша гра буде таки ще вдала,
Хоча не маєш ти козирних карт...
Та його погляд змусив зрозуміти,
Що це не жарт, що хоче він піти,
У той момент ти не змогла зуміти
Зробити щось, щоб щастя вберегти...
А він пішов, не попрощавшись навіть,
І вже розтанув в хмарах силует...
Тебе ж у грудях гірко ще щось давить,
Живий це спомин про недавній злет...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616713
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2015
автор: Софія Флис