У саду почався листопад,
стоїть сумний принишклий сад,
летять пожовклі скручені листки,
зірвати вітру з гілок до снаги.
І яблуко останнє упаде,
але жоржина ще цвіте
і ростуть пуп’янки нові,
поруч примерзлі стебла і листки.
Знов намагається стебло ростити
і пуп’янкам на них сидіти,
щоб іще квіти нові зацвіли
і осені краси ще додали.
Пишні жоржини ще цвіли
і перші заморозки їх не зачепили,
тепер до перших справжніх холодів
білі жоржини сад осінній прихистив.
Фотографія автора.
10.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616780
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.10.2015
автор: Светлана Борщ