А знаєш, друже, тобі личить небо!
Маленьке дзеркальце великих сподівань
І ми, вдивляючись, шукаємо для себе
Тихеньких "так" серед гучних бажань
І вся та метушня, валізи для регалій
Гонитва за грішми... За гречку - президент!
Смішними робляться, коли ти і надалі
На хмари натискаєш - і заливає вщент
Тобі там зручно. І не так, як на Землі
Хоча й пісні твої співає інший хтось
Та правду ти казав, що ми як кораблі
От тільки капітанів забагато розвелось
Ти став таким потрібним, коли пішов від нас
І сльози за тобою, мов київські каштани
Дивлюся в небо, вірю, що настане час
Коли твій дощ потопить капітанів
29.10.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616813
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.10.2015
автор: Serg_maestro