Я була янголом крилатим,
Та спокусив підступний змій.
Я вниз лечу і відчуваю
Присмак гріха, пекучий біль.
Кричати хочу – рот закрили,
Кажуть, що винна я сама,
Не маю права заперечить,
В душу прокралася зима.
Перетворилось в кригу серце,
Не знає більше співчуття…
А я ж колись була крилата!...
Куди поділись почуття?!..
Не можу плакати й сміятись,
Кохати хочу, та дарма,
Бо вже немає в мене серця,
А навкруги зима, зима…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=61688
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.03.2008
автор: Алекса