Я знала, що все буде так
Не інакше,
Розіб’ється об стіну надія пуста.
Було життя...
Воно було наше...
А решта тепер небуття.
Я засмучена...
Навіть болить голова,
Та правда в душі відгукнеться,
З присмаком болю...
Це не просто слова...
Все неодмінно минеться.
У роздумах марно розтрачений час не вернеш,
І безсонні ночі,
І літри м’ятного чаю.
Та тепер я знаю,
Ти точно підеш.
Тепер я тебе відпускаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616895
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2015
автор: Міра Ковальчук