Люблю Україну, бо я Українець,
І другої Неньки, не хочу я мати,
Ніколи не бійтеся, браття та сестри,
Про це ворогам, очі в очі сказати.
Бо пращури наші, за нашу країну,
До крові…,та що там, до смерті стояли,
Стискаючи зуби,крізь сльози та муки,
Кордон Неньки нашої,завжди тримали.
Щоб жили ми вільно,життя віддавали,
Щоб з високо піднятою головою,
Таку мальовничу, Любов’ю зігріту,
Дітям й онука передавали.
Люблю Україну,бо я Українець,
І я говорити про це, не боюся,
За мамцю рідненьку… за всіх Українців,
Від щирого серця, до Бога молюся.
Загарбати наші терени хотіли,
Австрієць,Поляк, і той клятий німець,
Та вони поперхнулись,бо самі сильніші,
Це ти Українка і ти Українець.
Пісень Українських по всюди співайте,
Бо мова наша, національна,
Лікує, не тільки все тіло, а й душу,
В серця проникаючи, не вербально.
Усім добровольцям, та мужнім солдатам,
Цей вірш постарайтеся, всім передати,
Зберегти Україну, це кожного справа,
Слава Україні – Героям Слава!!!
Павлодар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617008
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 29.10.2015
автор: Павлодар