Заблукало літо в осінь, заблукало,
Навіть з вересня у жовтень забрело,
Холоди на північ повтікали,
І купається в теплі моє село.
Лащиться до ніг Дніпрова хвилька,
Лист вербовий тремко шелестить:
„Друже, відключи свою мобілку,
Дай послухать, як у вічність відлітає мить.”
Замилуюсь я на придніпровські небокраї,
Тут початок і кінець моїх доріг.
Кращого села не бачив і не знаю: -
Правду говорю?
Скажи, Мишурин Ріг?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2015
автор: євген