ДЗВІН

Я  йду  угору  по  сходах
І  бачу,  як  дві  колоди,
Прогнувшись,  тримають  дзвони,
Під  шпилями  бань  церковних.

Я  йду  -  міцний  в  своїй  вірі,
Висять  на  колодах  дзвони,
Співають  голосом  міді,
Їх  язики  двопудові.

Під  куполом  свище  вітер,
Й  гундявлять  псалми  слов'янам,
Одіті  в  золото  й  бісер,
Духовні  отці  з  Луб'янки.

Коли  я  дійду  до  краю,
Візмуся  за  шнур  і  з  криком,
Доведений  до  відчаю,
У  дзвони  почну  дзвонити.

Зірвуться  ті  дві  колоди
І  з  гуркотом,  дзвін  великий,
Впаде  на  залізні  сходи
Й  на  голови  московитів.



3.06.12р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617036
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.10.2015
автор: LeGrand