Поклялася собі бути сильною,
Незалежно-красивою, вільною.
Обіцяла не кликати тебе вночі,
Та рука твоя знов на моєму плечі.
Не хотіла так бути залежною,
Ні твоя, нічия.. небезпечна я..
Не звикати клялася до крапель в очах,
Але знов засинаю на твоїх плечах.
Як забути тебе? Як не втримати?!..
Як дивитися вслід і не гинути?!
Так клялась не кохати тебе колись слізно.
Але пізно, коханий.. Тепер надто пізно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2015
автор: Влада Грушицька