Я – депутат?! Який із мене в біса
Репрезентант чужих проблем і сліз?
Сама маскую серце за куліси,
Думки ліплю у вигляді реприз.
Я – депутат. Мені щось довіряють
Й довіра та формує дикий кітч…
О, ні, народе, я не знаю краю,
Де утопити можна нашу ніч.
Де та місцина, що приносить світло
У тихий сум оселі й гаманців.
Я – не месія, але й ще не бидло,
Тримаю віру міцно у руці.
Егоцентрично стримую натхнення
Пробігтись містом і гукнути так:
- Погляньте, люди, куца птаха в жмені,
А це вже щось, а це вже гарний знак…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617182
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.10.2015
автор: Нея