Сумною ходою,поволі
панянка-красуня прийшла
І пісню сумну проспівали
Холодні,осінні вітра.
Осипалось листя додолу
В садах заблукала вона-
Й чарує своєю красою
Осіння пора,золота.
І вабить майнути із хати,
Пройтися садком,хоч на мить,
Забутися в теплій ще днині,
В осінньому хутрі-ще мить.
Як гарно Осінньої днини
Навколо усе золоте,
І вітер вальсує у танці-
Він її обнімав за плече.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2015
автор: лютікі