понад водою висіяло зерня,
і гострий пагін проникає долі,
і бик осяйний мріє у стодолі
крізь кратерів малопомітне терня
запала тиша. мовчанка. ні звуку,
і на осиці лист не ворухнеться,
занадто тихо! - видно, не минеться,
готує жовтень грізне у науку
і аж до ранку котиться луною
напруга тиші, негнучке чекання,
передчуття невинного заклання
або рятунку з явною виною
і десь вода шепоче - поруч, рядом:
усе стає благою давниною,
і зерня навесні озиминою,
і жовтень стане завтра листопадом...
2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617229
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.10.2015
автор: Максим Тарасівський