[i] Своєму батьку
з нагоди його 80-літньої роковини[/i]
Що було – відгуло,
пронеслось, пролетіло, минуло.
Ніби в юності я знов спішу у село,
що в садах у долині втонуло…
Там могили рідні, Люба – мамка моя,
вічним сном вже навіки заснула…
Але батько живе, він – основа, сімʻя,
ще ганяє двором дід Мачула!
Не сидиться йому, до свиней він спішить,
то корівку напоїть… і знов все по колу.
Їде сіно косить, згодом – вже ворошить,
отакий він у нас дід Микола!
На городі картопля, цибуля, буряк,
ще й горох посадив вже відколи.
Поливає, сапа мов невтомний вояк.
Отакий він у нас – дід Микола!
Він на Вовчу увечері знову іде,
озираючись хитро довкола.
Швидко рибки впіймає й бичка приведе.
Отакий він у нас – дід Микола!
А горілку смакує немовби то квас,
пʻє охоче за мир і свободу.
Дід найстарший з усіх взагалі поміж нас –
голова Мачулівського роду!
Випʻє чарку-другу і добрішим стає,
пригадається юність і школа.
Розповість про рідню, про коріння своє…
Отакий він у нас – дід Микола!
Пригадає, як пас він корів за селом,
як возив молоко до райцентру,
заготівки тварин, як возився з сідлом
і, нарешті, дійшов до завферми.
Не важливо, що вісім-то класів всього
він закінчив у Троїцькій школі,
бо продовжилась доля нелегка його
на комбайні в широкому полі.
Крокував він упевнено шляхом життя,
і не знаю, яким ото боком,
та свій путь трудовий, на загал до пуття,
він закінчив статечно – завтоком.
Скоро правнуків буде наш дід колисать,
вчить ходить по життєвому полі,
свіжу рибку ловить і Вітчизну спасать…
Хай щастить в цьому діду Миколі!
І скажу вам відверто хоч тисячу раз,
бо вже довго ходжу я по колу, –
всі ми щиро, всім серцем вітаємо Вас,
дорогий Ви наш, діду Миколо!
жовтень 2015, Миколаїв
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617309
Рубрика: Присвячення
дата надходження 31.10.2015
автор: Олександр Мачула