Чому ж так холодно мені,
Не видно сонця у пітьмі?
Неначе місяць у воді,
Я розчиняюся в тобі.
Яка не ждана та складна,
Любов, що Богом нам дана.
В своїх молитвах та думках,
До тебе лину наче птах.
Ти знов всміхаєшся мені,
Із сотні фоток на стіні.
Така прекрасна і струнка,
Така бажана і п’янка.
І в мене кругом голова,
І я п’янію без вина.
Вже сонце сходить у вікні,
Ти усміхаєшся мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2015
автор: Горбаль Василь