Місяць в небі народився,
Ще ходити не навчився.
Ріжками уперся в небо,
Може, так воно і треба?
Дарував щоб знов і знову
Чарівну свою підкову.
А як зіпнеться на ріжки
Враз освітить всі доріжки
І шляхи, і магістралі,
Близький світ, й далекі далі.
Ступить він й на мій поріг,
Золотом прикрасить сніг.
Місяць чаєм пригощу,
З хати в зиму не пущу.
Поряд сядем біля печі,
І зігріємось, до речі.
Наговоримсь досхочу -
Ось тоді і відпущу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2015
автор: Тетяна Акименко