Бранці

Бранці  на  своїй  землі,  в  тихому  полоні.
І  працюєм,  й  не  дурні,  але  завше  –  голі  .
Батьківщину  стережем,  любим  всіх  на  світі,
Лиш  себе  не  бережем  й  не  знаєм  де  дітись.
Всім  голови  закрутили  політика  й  гроші,
Хоч  від  цього  нам  не  легше,  а  ще  гірше,  може.
Вже  про  вибори  говорим,  знов  в  головах  гули
Може  всього  не  було,  чи  просто,  забули?...
За  гріш  знову  продались  –  як  той  Скоріотський
Не  виходить  в  нас  чомусь  правдиво,  по-людськи!
                                                                                                                                     29.10.15р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617410
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2015
автор: Мацик