Чи знаєш ти, як це любити,
І друзями лишатись,
В своєму серці цю любов,
Гасити й забуватись.
Тобі сказали ні,
Хоч ти в розчаруванні,
Та все одно, лише для неї,
Найкращі побажання.
Палає серце, льодом покривається,
Чекаєш ти, колиж вона признається.
І ось, нарешті,
Ось вона призналась,
Та не в твій адрес,
Може обізналась.
І все ти бачиш,
Все ти розумієш,
Таке життя,
Ну що ти тут подієш?!!
А щоб цю біль нестерпну подолати,
Тобі потрібно, іншу покохати.
Ти любиш іншу до безтями,
Їй віддаєшся весь з ногами,
Та час іде і все міняє,
Любов до першої, згасає
А та любов, яка наступна,
Вона є також не доступна.
Складаєш руки у долоні плачеш,
Любов благає, не вини мене,
Не виновата я, вона тебе не бачить,
Я постараюсь щоб замітила тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2015
автор: Павлодар