Як добре, що умію я літати.
У мріях радості, в майбутньому й думках.
Та я ніколи не наважусь це сказати,
Бо крила відірвуть і перетворять в прах.
Я їх сховаю десь далеко, аж за серцем,
Щоб не зуміли їх одразу віднайти.
І не розкажу, як літала над озерцем,
Бо всі захочуть крила і собі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617672
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.11.2015
автор: Olesia Bellamy