Нехай селюк, нехай простак,
Але пишу вірші душею.
Можливо, щось пишу не так,
Але це все поза межею.
В моїх віршах оті слова,
Споконвіків живуть в народі,
Мова проста, не ділова,
Хоча слова такі не в моді.
Та я селюк, землі я син,
Пишаюся, слова лелію,
Такий на сайті я один,
Та про сучасне і не мрію.
Я прагну зберегти слова
І мову нашу солов’їну.
Хай рідне слово ожива,
У віршах я до цього лину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617802
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2015
автор: Віталій Назарук