Лечу у чайці! От мені поперло!
Зробивши несподівано кульбіт
На мить від хвилювання все завмерло
Злетіла вверх, в омріяний політ
З всієї зграї спромоглась одна
Зробити фантастичний перехід
І вирвалася з темного я дна
Дивіться, з неба шлю привіт
Сказати щиро, на фортуну я чекала
Вдивлялась мрійно в небо я митцем
І до поверхні ближче підпливала
І загравала з долею плавцем
І білий ангел розпластавши крила
На мене зглянувся і око положив
Довгоочікуваність несподіванкой накрила
Коли мій птах у небі закружив
Тож, всім невірячим на заздрість
Хто недолуго насміхався
Там в тій калюжі і зостався
Ось вам моя покращена реальність!
Коли мене в політ приймали
Я чемно спинку вигинала
Дарунок долі я укліном зустрічала
І поперек у горлі я не стала
Тепер пристосуватись до польоту треба класно
Мене уже ви можете вітати
Віднині риби стануть птахами літати
Приймайте к дії це революційне гасло!
Та, бачу, поруч все якісь нікчеми...
І тільки, бачу, сяю я одна
Я біла риба! Супротив системи
Посуньтесь! Я ідеями повна
До керування птахом шлях відкрит!
Я в показовий виліта політ
А щоб усі про це узнали вчасно...
Закрився дзьоб
І світло раптом згасло
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617820
Рубрика: Сатира
дата надходження 02.11.2015
автор: Сергей Рекун