Золота моя Україно !
Небу синьому осінь під стать ...
На козацьких сивезних могилах
пам"ять трав з вітром часу шумлять ...
Про серця , у степах сонцем зрощені ,
щедро поєні цебрами хмар ...
І насінням полів запорошені ,
в чорноземах міцнів волі дар ...
Де насіння твоє , Богом плекане ,
Україно ?... Спита колись час .
Чи ми дбали , чи , може , занехали ...
Збайдужіла епоха у нас ...
Та хрести на могилах сучасності ,
наче код , що проріс із віків ...
Не забули !... Ми діти , народжені ...
серед волі предвічних степів .
2.11.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617836
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.11.2015
автор: Іванюк Ірина