Безчинство сильних сходить їм із рук.
Для тих права, хто голос свій підвищив,
Для тих, хто мучить і не бачить мук,
Для тих, хто правду лестощами знищив.
Ніхто підлоті волю не давав,
Але вона безсовісно гуляє.
Завжди сильніший у слабкого крав
Не дивлячись на те, що той ридає.
Стомився вже затоптаний народ
Носити бруд чужий на власних плечах,
І класти обіцяночки у рот,
Шукати зміст в душевних кровотечах.
А зміст у тім, щоб знищити себе
Заради тих, хто честь забув і совість,
Хто сам піднявся, а спихнув тебе
В ріку принижень і у сіру вбогість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617910
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.11.2015
автор: Лана Мащенко