В пошуках долі



Я  іду  по  світу  і  шукаю  долю  –
синє  небо,  синє  море,  синій  світ...
І  тече,  як  течія,  життя  поволі  –
непомітно  збігло  в  невідь  стільки  літ...

Цей  безмірний,  таємничий  шлях  до  Тебе,
Боже,  де  ти  і  чого  весь  час  мовчиш?
Кажуть  Ти  в  душі  у  мене...  і  на  небі?
Ти  зі  мною,  знаю.  Стиха  мудро  вчиш...

І  до  Тебе  ж  бо,  живого,  я  молюся,
та  совітуюсь  з  Тобою  часто  в  снах...
Може  в  долі  я  своїй  колись  знайдуся,
до  засніжених  вершин  злечу,  мов  птах?

Я  іду  по  цій  землі  –  то  моя  доля?
Цей  уквітчаний  бузок  й  шипи  троянд?
Ці  припони,  ця  жура  –  міцніла  б  воля?
Сподівання,  спотикання  –  то  все  я...

03.11.2015р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618062
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.11.2015
автор: Променистий менестрель