Те пекуче, що нас не вбило — зміцнило наші життєві позиції
І коли готувався зашморг і мило на шиї — ми усміхалися інквізиції.
Те, що нас трохи скалічило, научило вірити в братерські плечі
Ми стали сильними, стали вічними, і влетіли в літопис стрімкою картеччю.
Те, що нас з ніг трохи збивало залишилось позаду, у мотлосі.
Нам буденності й спокою мало. Ми ніколи не будемо жити у мороці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618083
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 03.11.2015
автор: Олька Оленька