Від болю стискаються груди,
Як чую про долю твою,
І страшно, що гинули люди
За тебе в чужому краю.
І ріками кров їхня лилась,
За тебе ішли вони в бій,
А ти за них тихо молилась,
Щоб щастя прийшло у край твій.
Щоб більше снарядів не чула,
Щоб більше не було смертей,
Щоб щастя і радість відчула,
Як в матері біля грудей.
Щоб діти батьків не втрачали,
Добробут щоб був повсякчас,
Щоб віру в майбутнє всі мали,
Бо ти, Україно, є в нас!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618138
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.11.2015
автор: Кава з молоком