А я – трава...
Я – хрест.
Я – світлий міф.
Ігор Павлюк
Я трава,
Що воскресла з-під снігу зими та байдужості.
Я – жива,
Хоча жити нелегко між вічних огнів.
Я всебіль,
Що зринає сльозою і в проСвіті губиться.
Я – хрести
На солдатських могилах одвічно сумні…
Я – легенда
Карпатська водою джерельною свячена.
Я – яса,
Між зорею і квіткою, корінь, що вріс.
Я – любов,
Що іде понад смертю і пісня не страчена…
Я – молитва…
Я – вірш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618264
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.11.2015
автор: Леся Shmigelska