Над прозорою тишею ранку
Блідне місяця стомлений ріг,
Сонце теплу обстругує дранку
На потіху старим й дітворі.
Ніч осіння достоту глибока,
Та осяює днину свіча
Переливом весняного соку,
Що в корінні дрімати почав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618277
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.11.2015
автор: Рідний