Голі, безлисті каштани
Боляче дряпають хмари.
Сочить волога із рани
В зморену спекою тару.
Кутає пледом депресій
Сизих небес гематома.
Пошук барвистих конфесій
Більше мені не питомий.
Сходи доверху… Чи варті
Страчених літ без зворотно?
Сіпну вина дужу кварту –
Я випадаю з «сьогодні».
Годі! Втомилася. Баста!
В радості анабіозу
Кличе осінньості каста
Змінити емоцій позу.
Згребти кінцівки у купу
(Із натяком ембріону).
Прожити без правди – глупо,
Та глупо шукати лоно.
Затупить брехня клітини,
Їх шоколад не поверне.
Тлієш, загірше скотини,
Видно – застрягли у тернах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618331
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 04.11.2015
автор: Нея